Це гостре захворювання, що викликається вірусом із сімейства Herpes viridae. Вірус локалізується в спінальних гангліях і гангліях черепних нервів, де здатний довго персистувати в латентному стані (є не активним).

Спочатку з’являються ознаки загального нездужання та болю в ураженій ділянці (продромальний період), далі з'вляються згруповані везикули на еритематозному тлі, що переважно розташовані в межах одного дерматома. Після зникнення висипу пацієнти можуть відчувати постійний сильний біль, що свідчить про наявність герпетичної невралгії.

Крім того герпес вірусна інфекція може викликати інші неврологічні ускладнення: енцефаліт, менінгоенцефаліт, мієліт, цереброваскулярні захворювання, синдром Гієна–Барре (переважно в імуноскомпрометованих осіб) та ін.

Постгерпетична невралгія (ПГН) – ускладнення гострого епізоду, оперізуючого лишаю, що погано піддається лікуванню у зв'язку з високим ступенем тяжкості захворювання та його затяжною тривалістю. Основні ознаки ПГН в зоні дерматому: гострий біль; печіння; оніміння; гіперестезія- підвищення чутливості (підвищення окремих чи всіх видів сенсорного сприйняття).

Найчастіші місця ураження- шийні, грудні дерматоми; трійчастий нерв ( Гассерів вузол, І, І, інколи й ІІІ гілка трійчастого нерва).

Форми ГН:

  • Гостра герпетична невралгія (тривалість болю до 4 тижнів);
  • Підгостра герпетична невралгія (тривалість болю до 12 тижнів);
  • Постгерпетична невралгія (тривалість болю понад 12 тижнів).

Основними факторами ризику розвитку ПГН після епізоду оперізуючого герпесу є такі:

  • Літній вік (знижується рівень специфічних антитіл до вірусу Varicella zoster з віком);
  • Важка форма висипки;
  • Сильний біль під час гострого періоду оперізуючого герпесу.

Механізм виникнення постгерпетичної невралгії до кінця не зрозумілий, але існують припущення, що виникає дане ускладнення внаслідок ушкодження нервових волокон на фоні сильного запалення, що призводить до хибної/ спотвореної передачі болю від шкіри до головного мозку (сприймальних центрів), тому біль стає затяжним, хронічним.

Діагноз в основному базується на типових клінічних симптомах: специфічний біль і висипання у вигляді згрупованих везикул в одному дерматомі. Підтвердження можна зробити за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Лікування. В основному використовуються такі групи препаратів:

  • Противірусні препарати (важливо в ідеалі застосовувати протягом 72 год після появи висипки; у вигляді достатньої терапевтичної дози та враховувати обов'язково градації по тривалості застосування);
  • НПЗП (нестероїдні протизапальні препарати)/ Опіоїди;
  • Антидепресанти/ Антиконвульсанти.

Допис підготувала Ірина Данилюк