Закреп
Проблеми з роботою кишківника? Закреп як системне порушення чи тимчасовий симптом у відповідь на огріхи харчування? Як розпізнати справжню проблему, і коли слід звертатись до лікаря?
Закреп часто лікують на підставі враження пацієнта про порушення роботи кишківника. Однак, термін «закреп» має різні значення для різних людей. Для одних стілець може бути занадто твердим або занадто скудним, а для інших дефекація надто утруднена або нечаста.
Також закреп визначається як “частота стільця менше трьох разів на тиждень”. Утім, це визначення не є універсальним. Одним із факторів, котрі ускладнюють розуміння проблеми, є те, що частота випорожнень зазвичай недооцінюється. Цей показник залежить від статі (чоловіки мають частіші стільці, ніж жінки), віку, раси, статури, характеру харчування.
Тому Римські критерії (IV перегляду) стали стандартом визначення закрепу.
Згідно з Римськими IV критеріями закрепу, пацієнт повинен відчувати принаймні два з наступних симптомів протягом попередніх 3 місяців:
- менше трьох спонтанних випорожнень на тиждень;
- напруження при дефекації;
- грудкуватий або твердий стілець при дефекації;
- відчуття аноректальної обструкції або закупорювання при дефекації;
- відчуття неповної дефекації;
- ручне маневрування необхідне для дефекації.
Які ж причини закрепу?
- Неправильне харчування (один з найпоширеніших чинників), яке зазвичай включає недостатнє споживання клітковини чи рідини та/або надмірне вживання кофеїну чи алкоголю, зміна звички випорожнення, що супроводжувалася змінами в дієті.
- Зниження рівня фізичної активності також може зіграти певну роль.
- Вживання ліків (антидепресанти, метали, антихолінергічні засоби, опіоїди, антациди, блокатори кальцієвих каналів, нестероїдні протизапальні засоби (НПЗП), симпатоміметики, багато психотропних препаратів).
- Окремо потрібно виділити холестирамін і стимулюючі проносні засоби (при тривалому застосуванні). Хоча проносні засоби часто використовуються для лікування закрепів, їхнє хронічне вживання спричиняє звикання і може призвести до розвитку атонічної проносної товстої кишки, що вимагає збільшення використання проносних зі зменшенням ефективності.
- Системні захворювання, які включають ендокринологічні, метаболічні та неврологічні розлади.
- Структурні причини – анальні тріщини, геморой, стриктури товстої кишки, доліхосігма, обструктивні пухлини, заворот та ідіопатичний мегаректум, запальні захворювання ШКТ.
- Уповільнення моторно-евакуаторної функції – стреси, функціональні розлади, розлади вісі кишка-головний мозок.
Як діяти при закрепі?
- Медична допомога має бути зосереджена на зміні дієти та фізичних вправах, а не на проносних засобах, клізмах і супозиторіях. Жоден з цих засобів насправді не вирішує основної проблеми.
- Ключем до лікування більшості пацієнтів із закрепами є корекція недоліків дієти, яка зазвичай передбачає збільшення споживання клітковини та рідини та зменшення вживання засобів, що викликають закреп (наприклад, молочні продукти, кава, чай, алкоголь).
- При можливості зупинити вживання ліків, які можуть викликати закреп (чомусь дуже часто про це забувають).
- Наступним кроком є використання препаратів, що формують об'єм калових мас, прокінетиків, проносних засобів, які підбираються в залежності від конкретної ситуації і тому потребують консультації лікаря.
Для пацієнтів, які дотримуються рекомендованих дієтичних змін та фізичної активності, прогноз зазвичай позитивний.
Але потрібно пам'ятати, що закреп може бути проявом серйозних проблем, які потребують відповідної діагностики та лікування.