Всі ми розуміємо наскільки важливу роль відіграє ходьба. Тому порушення функції ходьби є дуже актуальною темою. Часто пацієнти вказують на біль, чи не можливість пройти певну дистанцію. На що слід звернути увагу! Не має змоги пройти ту саму дистанцію яку раніше вже проходили.

Як це проявляється:

  • Виникає задишка відчуття стискання за грудиною, слід звернутись до кардіолога, це означає що серце не в змозі забезпечити доставку достатньої кількості крові тканинам;
  • Виникає печіння, розпирання особливо в литках, потрібно сісти 10-30 с. відпочити, потім є змога знову продовжити ходьбу: потрібно консультуватись з судинним хірургом: найчастіше такий симптом вказує на оклюзію артерій н. кінцівок;
  • Важкість в ногах надвечір, набряки, проступання капілярної сітки, звивистість вен – вказує на венозну недостатність можливо лімфостаз, знову ж таки слід звернутись до судинного хірурга;
  • Порушення ходьби внаслідок болю в хребті, що часто супроводжується іррадіацією в одну або навіть обидві нижні кінцівки, посилення болю в якісь позі, особливо при нахилі вперед себе: консультує лікар невролог або лікар ФРМ.

Якщо біль виникає в колінному чи кульшовому суглобі, рекомендована консультація ортопеда, але слід зауважити що біль в суглобах не завжди є проявом ортопедичного захворювання, наприклад укус кліща може призвести до розвитку такого захворювання як хвороба Лайма, це інфекційне захворювання що лікується у відповідного спеціаліста, також може бути проявом метаболічних порушень наприклад - подагра, чи дебютом ревматологічного захворювання.

З вищевказаного бачимо різноманітні захворювання, що призведуть до порушення ходьби, а ще можуть бути різні комбінації між ними, дуже часто спостерігаю ситуацію коли пацієнт не до кінця розповідає анамнез захворювання, забуває розповісти про травму конкретного суглобу, чи хребта мовляв а, яке це має значення. Чому важливо лікувати різні захворювання що призводять до порушення ходьби? Тому що, формуються в нервовій системі певні адаптивні реакції: зменшення довжини кроку, що призведе до наростання частоти кроків, також якщо одна сторона уражена, людина буде щадити уражену сторону, тим самим перенавантажувати іншу, що ми і часто бачимо: наприклад була травма коліна 2 роки тому, було діагностовано пошкодження меніску, але пацієнт розповідає що зараз його зовсім не турбує травмоване коліно, бо він користується наколінником, береже його, не стає на це коліно, і при обстежені виявляємо інші пошкодження в протилежному коліні (наприклад хондромаляція наколінника). І зрозуміло що реакція з боку хребта буде обов’язково, що спочатку проявиться міофасціальним больовим синдромом, а потім і розвитком спондилоартрозу та остеохондрозу.

Часто чую питання: чи можна бігати вранці, чи краще ввечері, чи ходити в тренажерний зал, в кожному конкретному випадку буде своя рекомендація, той чи інший план дообстеження, та консультації інших спеціалістів. Можу сказати, що дозована ходьба буде найкращим варіантом фізичної реабілітації, але бувають крайні стадії захворювань, що навіть ходьба може заважати, тому слід звертатись до кваліфікованих спеціалістів, які виключивши патологію яку вони лікують, мають направити до профільного лікаря, який лікує дану патологію. Часто так і відбувається, але і лікарі забувають за своїх колег – лікарів ФРМ, які розробляють програму реабілітації, після лікування основного захворювання. Наприклад діагностовано пошкодження медіального меніску – проведено артроскопічне оперативне лікування, пацієнту стало значно краще, але зниженням ваги тіла не займався, рано почав спортивну активність – це призвело до повторного оперативного втручання.

всі лікарі повинні працювати синхронізовано, при виявлені патології суміжного спеціаліста буде відповідне спрямування на консультацію, тому якщо ви маєте порушення ходьби не зволікайте звертайтесь за кваліфікованою медичною допомогою, адже затягування в часі призводить до негативних наслідків, що звісно в майбутньому впливатиме на тривалість і вартість лікування та реабілітації.

Допис підготував Ціхомський Андрій