Антибіотичний ризик

Псевдомембранозний коліт – це запалення товстої кишки, пов’язане з надмірним ростом бактерії Clostridioides difficile (раніше Clostridium difficile), яка активізується, коли нормальна мікрофлора кишечника пригнічується та найчастіше виникає у зв'язку із застосуванням антимікробних препаратів. Тому, іноді, його ще називають колітом, пов’язаним з антибіотиками, або колітом, спричиненим Clostridioides difficile (C. difficile).

Причини:

Наш організм зазвичай підтримує численні бактерії у товстій кишці в природному, здоровому балансі. Однак антибіотики або інші фактори можуть порушити цей баланс. Псевдомембранозний коліт виникає, коли певні бактерії, зазвичай Clostridioides difficile (C. difficile), швидко переростають інші бактерії, які зазвичай контролюють їх кількість. Таким чином, токсини, що виробляються C. difficile, можуть досягати рівня, достатнього для пошкодження товстої кишки.

Фактори ризику:

• Тривалий або неконтрольований прийом антибіотиків (особливо кліндаміцину, фторхінолонів, цефалоспоринів). Ризик розвитку інфекції є найвищим під час антибіотикотерапії і поступово знижується від 1-го до 3-го місяця після її закінчення (у більшості хворих симптоми виникають у 1-й тиждень антибіотикотерапії). Також ризик підвищується разом з кількістю антибіотиків, які застосовуються та тривалістю антибіотикотерапії;
• Госпіталізація або перебування в умовах стаціонару - ризик збільшується разом із тривалістю госпіталізації;
• Вік - ризик збільшується з віком;
• Тяжкі супутні захворювання (особливо множинні), у тому числі імунодефіцитні стани;
• Хірургічні втручання на черевній порожнині;

Симптоми:

• Водяниста діарея (≥3 рідких випорожнень протягом 24 годин), з домішками слизу та крові є основним симптомом псевдомембранозного коліту;
• Інші прояви включають — біль і спазми внизу живота, взуття, лихоманку, нудоту, анорексію, загальну слабкість та зневоднення.

Діагностика:

Діагноз підозрюється у пацієнтів з гострою діареєю (≥3 рідких випорожнень протягом 24 годин) без очевидного альтернативного пояснення, особливо за наявності відповідних факторів ризику - поточне або нещодавнє застосування антибіотиків, поточну або нещодавню госпіталізацію та похилий вік. Пацієнтів з підозрою на C. difficile інфекцію направляють на аналіз калу на токсини C. difficile.

Лікування:

Лікування показано з позитивним результатом діагностичного лабораторного аналізу із симптомами псевдомембранозного коліту, або за умови дуже високої клінічної підозри на псевдомембранозний коліт. Лікування НЕ показано пацієнтам з позитивним діагностичним лабораторним аналізом, але без діареї чи інших проявів захворювання Clostridioides difficile інфекції, оскільки безсимптомне носійство є поширеним явищем.

Загальні принципи лікування інфекції Clostridioides difficile включають:

• Припинення застосування антибіотиків, що провокують інфекцію;
• Призначення спеціальних антибіотиків проти C. difficile (наприклад, ванкоміцин або фідаксоміцин);
• У важких випадках — госпіталізація або навіть хірургічне втручання.

Ускладнення:

Хоча лікування псевдомембранозного коліту зазвичай успішне, однак, навіть за умови своєчасної діагностики та лікування, псевдомембранозний коліт може бути небезпечним для життя. Можливі ускладнення включають:

• Зневоднення. Сильна діарея може призвести до значної втрати рідини та електролітів. Це ускладнює функціонування вашого організму та може спричинити падіння артеріального тиску до небезпечно низького рівня;
• Ниркова недостатність. У деяких випадках зневоднення може статися так швидко, що функція нирок стрімко погіршується, спричиняючи ниркову недостатність;
• Токсичний мегаколон. Неконтрольований важкий коліт може спричинити такий сильний набряк, що він унеможливлює роботу товстої кишки. Спочатку м’язи перестають рухатися, що призводить до закупорки. У міру того, як товста кишка продовжує розширюватися, вона навіть може розірватися, поширюючи інфекцію в черевну порожнину ( перитоніт );
• Перфорація кишечника (отвір у товстій кишці). Це рідкісне явище, яке виникає внаслідок значного пошкодження слизової оболонки товстої кишки або після токсичного мегаколону. Перфорація кишечника може призвести до потрапляння бактерій з кишечника в черевну порожнину (перитоніт).

Крім того, псевдомембранозний коліт іноді може повертатися через кілька днів або навіть тижнів після, здавалося б, успішного лікування.

Пам’ятайте: будь-яке лікування, особливо антибіотиками, має призначатися лікарем. Самолікування може спричинити серйозні ускладнення — як-от псевдомембранозний коліт.