Aндрогени та їхнє (не)правильне використання

Як впливають на наше психологічне і фізичне здоров’я статеві гормони? Чи варто використовувати їх для більших успіхів у спорті? Чи може це негативно позначитись на здоров’ї? Давайте з’ясуємо.

Різні чинники впливають на здоров’я людини щодня. Фізичний та психічний стан значною мірою залежить від статевих гормонів:

• андрогенів (тестостерон, дигідроепіандростерон та дигідроепіандростерону-сульфат); 
• естрогени (прегнeнолон, естрон, естрадіол, естріол). 

Поговоримо саме про андрогени. Відразу необхідно чітко відрізнити гормональні препарати на основі андрогенів та харчові добавки, які не мають гормональної активності, але використовуються для збільшення енергетичного резерву м'язової тканини. Зокрема, креатин.

Андрогени (в подальшому А) – гормони стероїдної структури (діють через проникнення всередину клітини і зв’язування із внутрішньоклітинними рецепторними системами), котрі відповідають за формування і силу фенотипового (зовнішнього) прояву первинних та вторинних статевих ознак. 

Вони мають сильний вплив на поведінку, лібідо, розвиток мускулатури та особливості депозиції жирової тканини. 

Існують природні андрогени, які виробляються залозами внутрішньої секреції нашого тіла, та синтетичні, котрі використовуються у медицині та ветеринарії.

Наразі використання А можна умовно розділити на дві великі групи:

• медичні показання (замісна терапія при гіпогонадизмі різного генезу, затримка статевого розвитку, неоперабельний рак молочних залоз у жінок, імпотенція ендокринного генезу) 
• використання в спорті.

Якщо з першим пунктом все зрозуміло – використання за чіткими медичними показами при остаточно встановленому діагнозі, то використання А у спортивній сфері є катастрофою, оскільки може нанести непоправну шкоду організму. 

Ось кілька статистичних даних:

• зважаючи на мета-аналіз 187 робіт 3,3% людей за життя приймали\приймають андрогенні стероїди;
• 2013 рік, CDC виклала дані, що 3,2% учнів старших класів США використовують гормональні препарати; 
• професійні атлети рідше застосовують "анаболіки", ніж любителі (13,3% vs 18,4%);
• приймають допінг частіше чоловіки (6,4%), ніж жінки (1,6).

Насправді, масштаби можуть бути значно більшими, а наслідки неконтрольованого прийому А за рівнем впливу на популяцію доволі грізними. 

Перелік побічних ефектів від застосування гормонів "маскулінності" у осіб з нормальним власним рівнем А має широкий спектр цікавинок: 

• біль у грудних залозах та їх збільшення  у чоловіків (гінекомастія, тобто  жіночі груди на чоловічому тілі; відмова від препаратів ефект не зменшить, допоможе лише хірургічне видалення) 
• стимуляція онкогенезу певних пухлин молочних залоз у жінок;
• гіперплазія простати та розвиток злоякісних пухлин "чоловічого серця";
• атрофія яєчок у чоловіків;
• артеріальна гіпертензія,гіпертрофічна кардіоміопатія, серцева недостатність;
• облисіння;
• акне;
• пріапізм (патологічна ерекція);
• підвищення рівня печінкових ферментів та зрідка поява новоутворень печінки;
• У жінок:
• маскулінізація (ріст волосся на обличчі, огрубіння голосу, гіпертрофія клітора, атрофія молочних залоз);
• порушення менструального циклу;
• гіперглікемія (привіт всьому цікавому з діабетології); 
• дизліпідемія (атеросклероз з можливими фатальними наслідками).

Які ж плюси отримує той, хто використовує А для атлетичних цілей? 

Збільшення витривалості, м'язової сили та об'єму, збільшення больового порогу при виконанні багаторазових повторів, що дозволяє збільшити тривалість тренувань. 

Якщо порівняти користь\ризики названого лайфхаку, то залишається дуже багато запитань.

Вирішувати має кожен для себе особисто, але, з точки зору медицини,

використання андрогенів у осіб, які не мають медичних показів для цього, є недоцільним та доволі ризикованим. 

Коли  ж людина наважується приймати А задля покращення фізичної форми, мусить це робити винятково під медичним наглядом.