Наша печінка – унікальний орган, який виконує головну роль у перетворенні (біотрансформації) лікарських препаратів. Спочатку препарат зв’язується з білками плазми (всмоктується), потім надходить через кров до печінки, поглинається гепатоцитами (клітинами печінки) та виділяється із сечею чи жовчю. Перетворення ліків у клітинах печінки – явище складне і енерговитратне. А порушення на будь-якому з етапів перетворення та виведення лікарського засобу може призводити до розвитку структурно-функціональних порушень печінки, тобто гепатотоксичності.
Ірина Давидюк, лікар сімейної медицини, інфекціоніст вищої категорії, кандидат медичних наук: «Ураження печінки ліками – вкрай гостре питання. Щороку зростає асортимент доступних препаратів у аптеках, а токсичні ефекти від ліків трапляються все частіше. 80% препаратів, які метаболізуються в печінці, дуже часто є гепатотоксичними через неправильне поєднання з іншими ліками, перевищену дозу та тривалий термін застосування. Майже тисяча препаратів і продуктів на основі трав можуть пошкоджувати печінку, причому цей перелік щороку поповнюється».
Для багатьох дорослих і людей старшого віку типовою є ситуація, коли вони приймають одночасно 3-5 препаратів. Інколи їх призначають різні вузькі лікарі, не перевіривши сумісність. Якщо людина при цьому має хронічні захворювання печінки чи шкідливі звички, гепатотоксичність може призвести до фатальних наслідків. Маємо й іншу картину, коли молоді й люди середнього віку надміру захоплюються самолікуванням, вживанням рослинних препаратів «для зниження ваги» чи «очищення організму»: безконтрольність чи перевищення доз спричиняє дуже важкі порушення функцій печінки.
Зверніть увагу, що ураження печінки ліками – це одна з основних причин трансплантації цього органу у Європі та США. Гепатит щороку забирає більше мільйона життів, 180 тисяч людей помирають від доведеної гепатотоксичності. 50% випадків гострої жовтяниці пов’язані з ураженням печінки ліками. Також гепатотоксичність препаратів є головною причиною гострої печінкової недостатності.
Кожна людина має властивий лише їй метаболічний статус печінки. І це залежить від віку, статі, спадковості, особливостей харчування, приймання ліків. Якщо печінка зазнає токсичного впливу медикаментів, зростає рівень білірубіну, з’являється жовтяниця, підвищуються рівні АЛТ і АСТ. Поява токсичності може бути помітною вже за кілька годин від прийому потенційно гепатотоксичного препарату, але переважно порушення функцій печінки і ступінь ураження стають очевидними через деякий час. При цьому люди, які зловживають алкоголем, більш вразливі до токсичного впливу препаратів: їхня ферментна система більше навантажується та утворює проміжні токсичні продукти. Також у їхній печінці зменшується запас глутатіону, що посилює токсичність ураження ліками. Нестача глутатіону виникає і в людей, які недостатньо харчуються (призначаючи собі дієти для схуднення, наприклад), і в дітей, які хворіють і часто відмовляються від їжі.
Не всі ліки є гепатотоксичними. Проте найбільш токсичну для печінки дію можуть чинити знеболювальні та протизапапальні засоби, антибіотики, протизаплідні та антидепресанти, препарати від артеріальної гіпертензії та статини. Наприклад, усім відомий парацетамол навіть у терапевтичних дозах буває критично небезпечним і призводити до гострої печінкової недостатності.
Переважна кількість БАДів і фітопрепаратів не проходять клінічних випробувань і дуже часто гепатотоксичні. Є вдосталь підтверджених випадків токсичного впливу на печінку таких рослин, як чистотіл, китайські трави, омела, дубровник, кореневище валеріани, живокіст, м’ята болотна, солодка, а також трав’яних чаїв. Вітамін А (ретинол), що входить до складу багатьох БАДів, шалено навантажує печінку! Якщо добова норма цього вітаміну – 900 мкг для чоловіків та 700 мкг для жінок, то в спортивних сумішах його 4800, а то й 7500 мкг на добу!
Ще один аспект проблеми – поліпрагмазія, тобто одночасне призначення великої кількості ліків. Різні препарати при одночасному вживанні можуть впливати на перетворення (метаболізм) один одного. Наприклад, комбінації вже згаданого парацетамолу з окремими вітамінами, антигістамінами чи навіть засобами для лікування шкіри – дуже руйнівні!
Зверніть увагу, що універсальної терапії при медикаментозному ураженні печінки не існує. При підозрі на гепатотоксичність відміняють препарат, а в деяких випадках призначають антидот: наприклад, антидотом парацетамолу є ацетилцистеїн. У найбільш важких випадках призначають трансплантацію печінки.
Наша єдина порада – не призначайте собі ліки та трави самостійно. Якщо відчуваєте, що отримували нестандартні схеми лікування, здайте відповідні аналізи і перевірте функції печінки. А загалом зважайте на підхід доказової медицини: МІНІМУМ ПРЕПАРАТІВ – це швидкий терапевтичний ефект, збереження здоров’я печінки та до 80% економії ваших коштів!
