Хребет реагує на навантаження впродовж доби

 

Чи знаєте ви, що зріст людини протягом доби може змінюватися? Таким чином хребет людини реагує на різноманітні навантаження. То які ж складові цього органу забезпечують його рухливість і на що слід зважати під час виконання вправ?

Хребет є повноцінним органом, який має свою мережу кровопостачання та іннервації. Він є головною віссю та опорою тіла. Виконує опорну (передає масу тіла на кінцівки, зв'язує частини тіла), захисну (захищає спинний мозок) і рухову функції (повертає тулуб). Дуже часто ми недооцінюємо його значення і не правильно підбираємо навантаження на ті чи інші його відділи. 

Ось тут і ховається парадокс: людина виконує вправи у домашніх умовах або тренажерній залі, ставить собі за мету зміцнення певних груп м'язів, покращення своєї витривалості і запобігання небажаним станам, а отримує протилежний результат. 

Чому так? Відповідь проста: не маючи базових знань про анатомічні особливості хребта і не враховуючи всіх індивідуальних факторів, ми лише посилюємо травматичні фактори та негативний вплив на структури хребта. 

Хребет можна розділити на окремі сегменти. Кожний сегмент складається з двох сусідніх хребців; міжхребцевого диска; двох міжхребцевих суглобів; зв'язок; м'язів; судинних і нервових структур. Всі ці структури мають дуже важливе значення, але зосередимось саме на міжхребцевих дисках. Саме їх пацієнти часто «хочуть вправити», коли звертаються до лікаря.   

 Міжхребцевий диск складається з пульпозного ядра і фіброзного кільця. 

 Вони разом забезпечують:

• утримання тіл хребців на певній відстані (розмежувальна функція);
• рівномірне розподілення навантаження (амортизаційна функція).

Пульпозне ядро має гелеподібну структуру, яка на 80-90% складається з Н2О + колагену ІІ типу (частково колагену VI, ІX і XІ типу). Вміст води у пульпозному ядрі змінюється залежно від варіації сили навантаження на хребет. На підставі своїх досліджень Армстронг (Armstrong, 1965) наводить цікаві дані про механізм гідратації (насичення водою) пульпозного ядра. Під час осьового навантаження упродовж дня стискаються кровоносні судини, тому трофіка пульпозного ядра порушується і знижується рівень H2О. Як наслідок висота кожного пульпозного ядра (у людини їх 23) зменшується. За клінічними та лабораторними даними це зменшення відбувається у середньому на 1-1,5 мм, тому зріст людини під кінець робочого дня може зменшитись на 1-4 см. 

Підсумовуючи все вище зазначене, можемо зробити висновок, що не всі структури хребта є сталими за своїм складом.

Якщо ми постійно навантажуємо хребет, утворюються травматичні фактори, які в майбутньому можуть призводити до незворотних дегенеративно-дистрофічних змін. Отож,  важливо по можливості дозовано розподіляти фізичне навантаження і системно виконувати вправи. Та й самі вправи повинні бути підібрані індивідуально лікарем-неврологом,  який має вищу медичну освіту і спирається у своїх рекомендаціях на доказову базу. 

Чого не варто робити у вечірній час без попередніх вправ на розтягування хребта? 

• вертикальні навантажувальні вправи (біг, стрибки);
• піднімання важких вантажів;  
• ходіння на підборах або у взутті без амортизаційних властивостей. 

Поміркованість та дозований підхід до тренувань – найліпший варіант турботи про здоров'я хребта. 

Якщо ви маєте біль у спині, відчуваєте скованість або маєте проблеми з рухом, варто звернутися до нашого неропатолога. Він проведе комплексне обстеження та визначить причину вашої проблеми, а також призначить оптимальний курс лікування.