Скарлатина у дітей: що важливо не пропустити

Скарлатина – це гостра бактеріальна інфекція. Найчастіше на неї хворіють малюки та діти до 10-ти років. Ми переживаємо час, коли побільшало нових вірусів та бактеріальних захворювань. Тож скарлатину лікарі діагностують усе частіше.

Світлана Бобрук, дитячий інфекціоніст «Світу здоров’я», кандидат медичних наук, доцент наголошує: «На скарлатину хворіють лише раз. Після захворювання виробляється пожиттєвий антитоксичний імунітет. Але вкрай важливо одразу звернутися по лікарську допомогу, бо бактерія та її токсини можуть вражати серце, нирки, суглоби».

Щоб не було негативних віддалених наслідків, запам’ятайте симптоми скарлатини:

• раптовий початок, лихоманка з першого дня (з температурою тіла 38,5 градусів, у складніших випадках – вищою за 39);
• червоне запалене горло з болючим ковтанням, з нашаруваннями або ж без них;
• язик спочатку має білий наліт, а на 2-3-тю добу очищається і стає яскраво-червоним з оголеними сосочками: це так званий малиновий язик, дуже показовий при скарлатині;
• рожево-червоний висип (дрібні цятки) на тілі, що з’являється протягом першої, рідше – другої доби: на щоках, шиї, долонях і стопах, під пахвами чи колінами, на ліктьових згинах, тулубі;
• через 2-3 доби висипання починають лущитися, починаючи найчастіше з кінчиків пальців.

Наскільки небезпечна скарлатина?

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг. Його збудник – бета-гемолітичний стрептокок групи А, бактерія, що виділяє токсини. Якщо вчасно розпізнати скарлатину та розпочати лікування, ускладнень можна уникнути.

Чи передається скарлатина?

Так, від хворого або ж через третю особу (здорова людина може передати збудника). Шлях передавання – повітряно-крапельний (під час кашлю, чхання чи навіть спілкування з хворою дитиною). Інкубаційний період (час від контакту з хворим до появи симптомів) – 1-12 днів (частіше 2-7 днів). Звісно ж, варто не користуватися спільними рушниками, постільною білизною чи посудом. Частіше мийте руки з милом собі й дитині, провітрюйте приміщення, вживайте їжу, багату на вітаміни.

Діагностика скарлатини

Лікар розпізнає типові ознаки захворювання вже під час огляду. Також застосовує шкалу Мак-Айзека та стрептотест. Додатково для підтвердження діагнозу можуть знадобитися бактеріальний посів з мигдаликів, електрокардіограма, загальні аналізи крові та сечі.

Лікування скарлатини

Скарлатину лікують за допомогою антибактеріальної терапії (антибіотиків), але під обов’язковим наглядом лікаря! Симптоматично призначають жарознижувальні та дезінтоксикаційні засоби. Якщо ж є ускладнення або захворювання має важкий перебіг (з надмірною лихоманкою, блювотою, судомами чи запамороченням), показана госпіталізація.

Профілактика скарлатини

Профілактичні заходи – це, звісно ж, збалансоване харчування, багате на вітаміни. Також варто регулярно провітрювати житлові приміщення та робити вологі прибирання. Звичка мити руки з милом тут обов’язкова, як і фізичні навантаження. Добре, якщо займаєтеся спортом чи загартовуєтеся. Коли ж маєте хронічні отит, синусит чи тонзиліт, необхідно їх до кінця проліковувати.