Це стан, який може мати як тимчасовий, так і постійний характер, внаслідок змін у головному мозку чи статевих органів. Вона є первинною (відсутність менструації до 15 років) та вторинною (відсутність менструації більше трьох місяців у жінок, які раніше мали регулярний менструальний цикл, або шість місяців у жінок, які мали нерегулярні менструації). Стан організму, коли пацієнтка відмічає менше 9 менструацій на рік або тривалість циклу більше 35 днів, потребує особливої уваги.
Зупинимось на стані, який називається Функціональна гіпоталамічна аменорея внаслідок стресу. Всі ми знаємо про гормон кори наднирників, який називається кортизол, або «гормон стресу». Він виділяється через складний механізм дії нервових імпульсів на гіпоталамо-гіпофізарну систему. Цей гормон мобілізує енергетичні сили, запускаючи процеси виділення глюкози із запасів організму. Кортизол- гормон важких часів, еволюційно він допоміг людству вижити в умовах дефіциту харчових ресурсів.
Але є одне «але»-коли пацієнтка живе в умовах постійного стресу, на фоні виділення кортизолу блокується виділення гормонів, які стимулюють виділення статевих гормонів яєчниками. З точки зору еволюції людині не потрібне потомство під час дефіциту харчових ресурсів, тому і не потрібно «запускати» та витрачати енергію на вироблення статевих гормонів.
Клінічно цей стан дуже нагадує постменопаузу. Пацієнтка скаржиться на неможливість завагітнити в репродуктивному віці, має знижену мінеральну щільність кісток, як наслідок - великий ризик переломів та погані результати лікування, підвищений рівень ліпідів крові, який негативно впливає на внутрішню оболонку судин, в свою чергу призводить до розвитку серцево-судинних захворювань (варто нагадати, що ішемічна хвороба серця та інсульт є лідерами в причину смертності та причин інвалідизації в світі).
В свою чергу дефіцит естрогену негативно впливає на судини, підвищуючи їх опір та зменшуючи кількість оксиду азоту. Згідно результатів досліджень пацієнтки з функціональною гіпоталамічною аменореєю мали більші труднощі з подаланням щоденних стресів.
Але, на щастя, цей процес є зворотній, тобто, припиняючи дію стресового фактору або зменшуючи його, організм повертається до нормальних умов свого існування. Проте, існує досить великий відсоток ситуацій, коли неможливо зупинити стрес-фактор. В такому випадку тактика лікаря полягає в корекції дефіциту гормонів, поки результат їх відсутності незворотньо не вплинув на системи інших органів.
Допис підготував Картавих Дмитро
