Гіперпролактинемія — це стан організму (буває фізіологічний, а буває й патологічний), коли мозок (зокрема передня частина гіпофіза) виробляє забагато гормону, який називається пролактин.
Пролактин у нормі підвищується під час вагітності, у період лактації, після коїтусу, під час сну, фізичної активності або як результат дії стресу.
Якщо розглядати патологічні причини, то їх дуже багато: починаючи від радіаційного опромінення, пухлин гіпофіза, оперативних втручань на ньому, травм і до гіпотиреозу (зниження функції щитоподібної залози), цирозу печінки, інфаркту міокарда, травм грудної клітки, хронічної ниркової недостатності, впливу деяких фармакологічних препаратів та багатьох інших.
Основні симптоми гіперпролактинемії:
- Виділення молока з грудей, яке іноді супроводжується збільшенням молочних залоз та їх чутливістю;
- Зниження лібідо;
- Проблеми з репродуктивними планами;
- Порушення менструального циклу (довгий цикл, короткі та мізерні менструації, порушення овуляції, аменорея);
- Остеопороз (втрата кісткової маси);
- Проблеми психоемоційного плану, такі як швидка втомлюваність, плаксивість, порушення сну;
- Гіпоплазія (зменшення нормальних розмірів) статевих органів;
- Часті головні болі;
- Звуження полів зору.
Важливим етапом діагностики гіперпролактинемії є правильне визначення рівня пролактину.
Забір аналізу повинен проводитися вранці, після повноцінного сну, натщесерце, за відсутності стресу (якщо вам хтось посигналив і ви перехвилювалися — здачу аналізу краще перенести на інший день), фізичної та сексуальної активності напередодні. Також як перший етап діагностики я рекомендую здавати гормони щитоподібної залози.
Існує ще один аналіз — на макропролактин. Він має значення, коли симптоматика відсутня, а результати аналізів вказують на патологію. Макропролактин — одна з форм пролактину, яка має найменший показник зв’язування з рецепторами. Простими словами, він виділяється, але клінічної картини не створює, хоча результати аналізів — погані.
Одним із ключових етапів діагностики є МРТ головного мозку, але до нього потрібно дійти, виключивши всі інші можливі причини.
Лікування гіперпролактинемії за відсутності об’ємної та органічної патології супроводжується призначенням препаратів — агоністів дофаміну: бромокриптину чи каберголіну. Каберголін, у свою чергу, краще та швидше нормалізує рівень пролактину, швидше відновлює статеву та дітородну функцію (на тлі терапії можлива вагітність, якщо причина безпліддя полягала саме у високому пролактині) та не потребує щоденного вживання. Терапія тривала (від 6 місяців), проте дає гарні результати.
Будьте здорові)
Допис підготував Картавих Дмитро
