Міофасціальний больовий синдром — це хронічний стан, який проявляється утворенням тригерних точок або ущільнень у різних частинах тіла, що викликає гострий або хронічний біль. Найчастішою локалізацією таких точок є м’язи шиї та плечового поясу, зокрема: трапецієвидний м’яз, надостьовий та підостьові м’язи, ромбовидні м’язи; зауважимо, що тригерні точки можуть бути у будь-яких скелетних м’язах.
Можна розділити МФБС на первинний - пов’язаний з травмою, пошкодженням, хронічним перенапруженням при порушені постави чи сколіозі, та трудовим чи спортивним перенавантаженням. Та вторинний (віддзеркалений) - при защемленні нервового корінця (килою диску, остефітом, набряком зв’зок хребта, тощо), але з часом ця межа, можна сказати, стирається, і ми бачимо комплекс симптомів і скарг, тоді сказати що первино викликало МФБС тяжко.
Симптоми МФБС:
Етіологія та фактори ризику:
Однозначно, що частіше всього ці фактори комбінуються з собою у різних варіантах.
Патогенез: провідним у порушені нормального функціонування м’язу є порушення локальної мікроциркуляції, яка спричиняється вищеперерахованими причинами. Зрозуміло, що при первинному МФБС є пряма дія фактору; слід відмітити, що дуже складні механізми порушень мікроциркуляції при вторинному МФБС: в залежності від подразнення чи повній компресії 3-ох видів нервових волокон (чутлива, рухова та вегетативна) будуть різні комбінації симптомів - від страшного болю, при якому пацієнт кричить при легкій поверхневій пальпації, і до повної анестезії місця тригерного пункту, чи поява болю в іншому місці та навіть відчуття болю у внутрішніх органах чи голові. Лише досвідчений лікар може розпізнати причини МФБС, потім ретельно провівши диференційну діагностику, встановивши підтверджений лабораторно та інструментально діагноз розпочати адекватне лікування.
Акцент хочеться поставити на первинних пошкодженнях та тактиці лікування. Наприклад, перенапруження м’язів спини після тривалої поїздки чи падіння з велосипеду. Для початку потрібно визначитись в якій стадії знаходиться зв’язково -м’язовий апарат після пошкодження:
Отже, в першу фазу не можна застосовувати: тепло, масаж, вправи на розтягнення. А на практиці бачимо, що пацієнт намащується зігріваючими мазями, вмощується під батарею та кричить, щоб хтось з дітей походив по спині, це є помилковою тактикою. В першу фазу доцільно спокій, деколи холод, протизапальна терапія, відволікаюча терапія, аеробні вправи, але не без активної участі пошкодженої зони.
У фазу проліферації біль значно зменшується, більшість пацієнтів нічого робити не буде, а ось тут потрібно ті ж в прави на розтягнення, щоб рубець був м’яким та еластичним, потім мінімальним. Тепло та сонячні ванни будуть доцільні, особливо аеробні вправи, з поступовою участю пошкодженої зони.
У фазу загоєння слід продовжити вправи на розтягнення, загальні аеробні вправи та локальні вправи на зміцнення. Також дія фізичних факторів холод, тепло, масаж буде доцільна.
У всіх 3-ох фазах дуже розумно буде виконувати вправи на оксигенацію організму, адже доведено, що збільшення концентрації кисню зменшує розростання неорганізованої сполучної тканини (рубцевої), в противагу - наростання концентрації вуглекислого газу закислює середовище та ріст рубцевої тканини стимулюється, але є один цікавий ефект: вуглекислий газ сприяє розширенню судин, тому чергування вправ оксигенуючих та потім на затримці дихання створює оптимальне співвідношення концентрацій кисню та вуглекислого газу для якнайшвидшої регенерації м’язово-зв’язкового апарату, і не тільки. На мою думку найкращою системою дихальних вправ є метод Віма Хофа, на власному досвіді бачу позитивну динаміку у пацієнтів, та сам їх виконую.
Якщо не проводити лікувальних та реабілітаційних заходів частіше всього відбувається рубцювання сусідніх шарів фасцій, м’язів і навіть нервів, уявіть собі, що ви одягли майку, сорочку, светр, куртку, а потім це все прошили нитками хаотично, і як вам, буде зручно рухатись, чи ні?, адже фасції між собою ковзають, ось такі процеси відбуваються при неконтрольованому загоєні пошкодежень.
Тепер хочу сказати про більшість випадків звернень пацієнтів. Зазвичай пацієнт звертається за допомогою, коли вже має сильний біль та порушення функцій. Лікар має встановити першопричину, якщо можливо - припинити дію стресових факторів (наприклад плоскостопість і біг, і пацієнт не може зрозуміти, чому болить в нього спина, на МРТ «гриж» не має). А саме формі хребта і захворюваннях хребта ми приділяємо основну увагу (викривлення хребта провокує напруження м’язів з протилежної сторони викривлення, ущільнення та скорочення фасцій на внутрішній дузі сколіотичного вигину). На мою думку найкращим варіантом є Шрот-терапія - це поєднання корегуючих дихальних та постуральних вправ, отримуємо оксигенацію і тренування відстаючих м’язів, розтягнення укорочених зв’язок. Біль, як правило, через 2 тижні пацієнтів зі сколіозом покидає, покращується самопочуття, нормалізується діапазон рухів.
Допис підготував Ціхомський Андрій
